Контакти кафедри медіакомунікацій

Адреса: м. Львів, вул. Підголоско, 19, к. 420

8(032) 242 23 818(032) 242 23 61e-mail:https://www.facebook.com/kafedramediacom/

Зав. каф.: Зелінська Надія Віталіївна, професор, доктор філологічних наук

Новини

Викладачі кафедри Медіатехнологій та видавничо-графічних систем відвід...
31 травня та 1 червня відбувався KAZ.KAR. Міжнародний благодійний фест...
Інвестиційна привабливість ,реформи, фактори нестабільності, про все ц...
Читати всі новини

Основні напрямки наукової діяльності кафедри медіакомунікацій зосереджені на дослідженні соціально-комунікативних і ринкових аспектів сучасного функціонування системи найрізноманітніших медіа – від преси до книжкової продукції, а також і інших сучасних засобів формування, продукування і оптимізації медіаконтенту.

 

Від початку створення дослідницьку діяльність члени кафедри розпочали з вивчення тенденцій у виданні наукової, технічної та рекламної літератури, узагальнення нових явищ у видавничій справі, пов’язаних із соціальним прогресом і науково-технічною революцією, з формування сучасних вимог до редактора. Активно контактуючи з видавництвами, органами науково-технічної інформації, рекламними установами, кафедра розробила оригінальний навчальний план нової спеціалізації, що відповідав запитам галузі. Процеси і тенденції розвитку видавничої справи, вимоги до її фахівців стають з цього часу провідними темами у науково-дослідній роботі кафедри. Водночас формування нових планів і програм спонукало до вивчення проблем типології видань, сприяло уточненню деяких типологічних критеріїв. Так було покладено початок дослідженням окремих видів літератури – наукової, навчальної, науково-популярної, рекламної та ін., – що згодом визначили генеральний напрям наукової проблематики кафедри, стали її “візитною карткою”. Паралельно з цим було розгорнуто багатоаспектні дослідження, що відповідали науковим інтересам викладачів кафедри, – у галузі психолінгвістики, термінознавства, ефективності інформаційної діяльності, стандартизації та ін. Важливе місце у науковій роботі кафедри відтоді посіла історія видавничої справи в Україні, діяльність видатних видавців та редакторів.

Вагомих наукових здобутків досягла кафедра наприкінці 70-х – у 80-ті роки: було захищено 2 докторські дисертації (С. М. Звєжинський, М. Д. Феллер), 5 кандидатських дисертацій (І. С. Квітко, М. В. Старовойт, П. В. Якобчук, Н. В. Зелінська, Н. І. Черниш), опубліковано новаторські наукові праці та навчальні розробки. Так, широке визнання здобули монографії І. С. Квітко (Термин в научном документе. Львов, 1976; Терминоведческие проблемы редактирования. Львов, 1986, у співавт.), М. Д. Феллера (Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. Львов, 1978; Структура произведения. Москва, 1981; Стиль и знак. Стиль как способ изображения действительности. Львов, 1984), С. М. Звєжинського (Научная организация информационной деятельности. Львов, 1973; Эффективность использования неформальних каналов коммуникации в информационной деятельности. Киев, 1983; Эффективность системы информационного обеспечения научно-технических разработок. Львов, 1987, та ін.), словники Н. П. Бутенко (Асоціативний словник української мови. Львів, 1979; Словник асоціативних означень в українській мові. Львів, 1989), навчальний посібник Н. В. Зелінської (Теоретичні засади роботи редактора над літературною формою твору (літературне опрацювання тексту). Київ, 1989).

Отже, від самого початку створення кафедри у її діяльності чітко окреслилися методологічний, теоретичний, історичний та методичний проблемні комплекси. У цих генеральних напрямах і відбувалося формування як навчальних планів, що забезпечували підготовку майбутніх редакторів, так і дослідницьких програм, які поступово склалися в поняття "наукова школа". І хоча офіційного, на рівні держави, визнання ця школа тоді не набула, ‑ сьогодні можна впевнено стверджувати, що реально вона існує, позаяк відповідає усім формальним ознакам наукової школи, а саме: виробництво та поширення наукових знань, підготовка обдарованих вихованців.

Так, принципове базове методологічне значення для формування теорії редакторської діяльності мала виголошена наприкінці 60-х років Р. Г. Іванченком та М. Д. Феллером ідея про літературне редагування як процес досягнення ефективності твору з огляду на особливості його створення та сприймання. Ця ідея була втілена як Р. Г. Іванченком у його книжках "Рукопис у редактора" (1967) і "Літературне редагування" (1970,1982), так і М. Д. Феллером - у монографіях "Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования" (1978), "Структура произведения" (1982), "Стиль и знак" (1983). Саме у цих монографічних працях уперше комплексно втілилися засадничі принципи редакторського опрацювання тексту, а захищена М. Д. Феллером 1987 р. докторська дисертація "Редагування як різновид мовленнєвої діяльності", по суті, поставила концептуальну крапку у дослідженнях такого плану. Паралельно на кафедрі розпочалися дослідження, в яких загальні положення літературного редагування розглядалися у заломленні до потреб видавничої підготовки творів, що належать до різних видів літератури. Зокрема, Н. В. Зелінською було підготовлено і захищено кандидатську дисертацію "Літературна форма наукового тексту в аспекті його редагування". Водночас реалізація теоретичних принципів на прикладі діяльності конкретного видатного редактора була всебічно досліджена Наталією Іванівною Черниш (кандидатська дисертація "Академік Микола Платонович Бажан - редактор і видавець: Досвід роботи у Головній редакції Української Радянської енциклопедії"). Таким чином, уже з 80-х років започатковуються – на далеку перспективу – дослідження дуже важливих сьогодні видів літератури - наукової та енциклопедичної.

Потужні інтелектуальні сили, зосереджені на кафедрі, успішно продовжують традиції учителів-засновників спеціальності, – про що свідчать досягнення останніх десятиліть. Так, 1995 року кафедра підготувала і випустила перший за весь час свого існування збірник наукових праць викладачів та аспірантів з різних проблем книго- та пресознавства – “Книга і преса в контексті культурно-історичного розвитку українського суспільства”, упритул підійшовши до створення концептуальних засад книговидання, функціонування мас-медіа, рекламної, інформаційної, бібліотечної діяльності. Другий випуск збірника з’явився у 1998 р. і засвідчив актуальні зміни в організації книжкової справи і пресовидання, у ставленні суспільства до каналів і засобів власного інформаційного забезпечення, у способах вирішення творчих та фінансово-матеріальних проблем, що виникають у зв’язку з цим. Третій випуск збірника підготовано у 2009 р. – за участі студентів спеціальності, що стали авторами, редакторами та дизайнерами нового видання.

У травні 1995 р. кафедра виступила ініціатором проведення міжнародної наукової конференції “Книга в соціокультурному просторі: досвід книговидання ХІХ–ХХ ст. і сучасні проблеми”, в межах якої вчені України, Росії, Білорусії, Словаччини, Німеччини та Польщі обговорили проблеми взаємодії сучасних комунікаційних систем, репертуар української книги в Україні та в діаспорі, видавничий досвід товариств, громадських організацій, діячів української культури та інші актуальні питання книго- та пресознавства, видавничої справи. 1996року кафедра започаткувала проведення Тикторівських читань – тепер уже традиційної наукової конференції на честь видатного українського видавця Івана Тиктора(їх відбулося вже п’ять).

Наприкінці 90-х років у сфері досліджень кафедри опинився інформаційний маркетинг, предметом якого виступає інформація про видання. Методика її одержання і опрацювання, створення на цій основі сучасної системи інформаційного забезпечення книго- і пресо видання уявляється сьогодні однією з найпродуктивніших “точок прикладання” інтелектуальних зусиль як теоретиків, так і практиків галузі. Працюючи в цьому напрямі, кафедра провела у межах IV Форуму видавцівУкраїни (Львів, вересень 1997 р.) Круглийстіл “Розвиток інформаційного маркетингу на книжковому ринку України” і за його матеріалами випустила збірник “Реалії та перспективи українського книжкового ринку (Про інформаційний маркетинг. І не лише про нього...”) (Львів, 1997).

Початок ХХІ ст. ознаменований новими досягненнями, що стали вислідом усієї попередньої діяльності кафедри. Завершивши у 1999 р. комплексну держбюджетну тему “Функціонування книги в культурному просторі України”, колектив кафедри у 2000–2004 рр. розробляв тему “Інформаційний маркетинг на книжковому ринку України”. Ця тема стала прямим відгуком на актуальні проблеми видавничої галузі, яка – для ведення правильної, врівноваженої видавничої політики – потребує фахово опрацьованої інформації щодо стану окремих тематико-типологічних масивів на сучасному книжковому ринку та науково обґрунтованих рекомендацій щодо змін у тематичних пропорціях, представленості різних видів літератури та типів видань і жанрів публікацій. Постановка цієї теми дозволила охопити наукові інтереси всіх її виконавців (зокрема, ринкові позиції сучасної наукової, дитячої, енциклопедичної, світоглядної літератури, видань літературознавчої тематики тощо), а також активно впроваджувати результати наукових досліджень у навчальний процес (при викладанні основних фахових дисциплін). Виконання окремих завдань у межах теми також спонукало виконавців до активізації зв’язків з провідними українськими видавництвами (“Наукова думка”, “Світ”, “Каменяр”, Парламентське видавництво, ЛА “Піраміда”, “Генеза”, “Ранок”, “Освіта”, “Полтава”, “Школа” та ін.), з навчальними закладами та науковими центрами, що займаються близькою або спорідненою проблематикою, – як в Україні (Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та ін.), так і за кордоном (Український науковий інститут Гарвардського університету, Інститут бібліотекознавства при Вроцлавському університеті, Ягеллонський університет у Кракові, Білоруський технологічний університет та ін.).

Упродовж 2001–2003 рр. кафедра проводила дослідження у межах фінансованої Міністерством освіти і науки теми “Українська книга в соціокультурному просторі” (№ держреєстрації 0101U004041). Метою дослідження був пошук і визначення справжніх, документально підтверджених витоків редакторського фаху та професійної видавничої діяльності в Україні, а також історико-теоретичне обґрунтування та чітке окреслення основних понять класифікації видань; уточнення типологічних ознак та схем основних видів літератури та типів видань. За результатами проведеного дослідження створено та випущено перший у своєму роді фундаментальний навчальний посібник “Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ – перша третина ХХ ст.)” (Львів, 2003), що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та призначається для студентів вищих закладів освіти; запропоновано уточнені типологічні схеми окремих видів літератури (наукової, енциклопедичної, науково-популярної та дитячої), що враховують ринкові реалії, розроблено навчально-методичне забезпечення відповідних курсів для студентів спеціальності “Видавнича справа та редагування”.

Упродовж 2000–2002 рр. кафедра була залучена до міжнародного проекту “Розвиток людського ресурсу для видавничої галузі України” за програмою “Tempus Tacis”, що дозволило викладачам кафедри пройти короткотермінове стажування в Оксфордському Брукс університеті (Великобританія) та Ляйпцизькій вищій школі техніки, економіки і культури (Німеччина), де вони ознайомлювалися з навчальними програмами та методичними матеріалами, добирали фахову літературу для подальшого використання англійських та німецьких джерел при підготовці видавців в УАД. В результаті з урахуванням досвіду західноєвропейських колег було оновлено низку робочих навчальних програм, доповнено новими розділами та збагачено фактичним матеріалом основні фахові дисципліни. Кафедра стала ініціатором проведення у межах міжнародного проекту двох наукових конференцій – Других Тикторівських читань “Українська видавнича справа на зламі тисячоліть: досягнення, перспективи, кадри” (січень 2002 р.), за програмою якої відбувся круглий стіл “Підготовка кадрів для видавничої справи: українська та зарубіжні моделі”. Матеріали цієї конференції лягли в основу науково-практичного збірника “Видавнича галузь і кадри”, виданому до наступної, заключної, конференції проекту “Видавнича галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи” (грудень 2002 р.), а також склали окремий тематичний номер науково-технічного збірника “Поліграфія і видавнича справа” (2002. № 39).

Результатом усіх цих досліджень стала поява новаторських за наповненням навчальних та наукових видань. Це – посібники Н. І. Черниш “Українська енциклопедична справа” (1998) та «Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги (1909–1939)» (2006), навчальний посібник Е. І. Огар “Дитяча книга: проблеми видавничої підготовки” (2002) та її ж “Українсько-російський та російсько-український словник-довідник з видавничої справи” (2002), навчальний посібник Н. В. Зелінської “Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан” (2002) та її ж монографія “Поетика приголомшеного слова: Українська наукова література ХІХ – початку ХХ ст.” (2003), монографія Ю. Е. Фінклера “Мас-медіа та влада: технологія взаємин” (2003), монографії М. М. Романюка «Оратаї журналістської ниви: Українські редактори, видавці, публіцисти» у 2 кн. (2002, 2004), І. А. Мельника«Міжнародні відносини: радянський експеримент та історичні реалії» (2006), О. А. Сербенської «Мовний світ Івана Франка (статті, роздуми, матеріали)» (2006), та ін.

У 20052009рр. кафедра працювала над комплексною держбюджетною темою “Творення сучасного інформаційного продукту: теоретичні та практичні аспекти”. У межах цієї теми продовжено розроблення концептуальних засад формування національного видавничого репертуару, який би, з одного боку, відповідав реальним запитам різних категорій читачів, а з другого, – не входив у суперечність із чинними ринковими механізмами, що у всьому світі є природними регуляторами різноманітних форм діяльності; визначення ефективних напрямів підвищення видавничої культури шляхом попереднього окреслення її основних чинників і об’єктів та розроблення засобів цілеспрямованого впливу; вироблення рекомендацій щодо оптимізації змістовно-формальних характеристик різножанрових форм втілення видавничого продукту з урахуванням їх ефективного ринкового функціонування.

Традицію захисту докторських дисертацій з актуальних проблем фаху продовжили М. М. Романюк, Ю. Е. Фінклер, Н. В. Зелінська; докторську дисертацію з політології захистив І. А. Мельник, кандидатами наук із соціальних комунікацій за спеціальністю «Теорія та історія видавничої справи та редагування» стали Л. Й. Дмитрів та М. М. Кулинич.

На новому етапі дослідження теми побачили світ принципово важлива для усвідомлення витоків ефективної видавничої діяльності в Україні колективна монографія «Іван Тиктор: талан і талант», випущена під керівництвом доцента кафедри Оксани Іванівни Думанської (за участі Н. В. Зелінської, Л. В. Сніцарчук, Е. І. Огар, Л. О. Івасенко, І. І. Капраль, А. Ю. Судина та ін., 2007), навчальний посібник Н. І. Черниш «Нариси з історії світової енциклопедичної справи» (2009), навчальний посібник Н. В. Зелінської та ін. «Наукова комунікація у мас-медіа» (2009), авторським колективом у складі Н. В. Зелінської, І. І. Капраль, О. І. Думанської та О. В. Палюх у межах Державної програми святкування 170-річчя від дня народження Павла Чубинського вийшло оригінальне джерелознавче видання «Я сіяв те, що Бог послав…»: Сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського» (2009). Значним досягненням стала концепуальна монографія Л. В. Сніцарчук «Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс» (2009) та захист нею докторської дисертації (2010).

З 2010 р. кафедра розпочала фундаментальне дослідження «Оптимізація сучасного видавничого продукту: світовий досвід та національні особливості», фінансоване Міністерством освіти і науки України, у межах якої на основі опрацювання основних тематико-типологічних масивів видань науково обґрунтовані шляхи формування національного видавничого репертуару, що має позитивно позначитися на діяльності видавництв і видавничих організацій, які забезпечують потреби різних категорій читачів в одержанні якісного видавничого продукту.

Результати наукових досліджень кафедри регулярно оприлюднюються на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, у тому числі за кордоном; щорічно викладачами та аспірантами кафедри публікується 30–40 наукових статей та тез доповідей