xoosla.com

Xoosla CMS

Про академію
    Історія
    Структура
    Корпуси
    Адреси
    Факультети
    Ректорат
Навчання
Наукова діяльність
    Напрями діяльності
    Аспірантура
    Доктурантура
    Конференції, семінари
    Студентська наукова робота
    Міжнародна співпраця
    Рада молодих вчених і
    спеціалістів УАД
Наукові видання
    Поліграфія і видавнича
    справа
    Квалілогія книги
    Комп'ютерні технології
    друкарства
    Наукові записки
    Вимоги до статтей
Міжнародні зв'язки
Приймальна комісія
    Умови вступу
    Прийом документів
    Факультети та спеціальності
    Вступні іспити
    Вартість навчання
    Зарахування
Видавнича діяльність
Бібліотека
    Історія та сучасність
    Структура
Студентське життя
    Студентська рада УАД
    Профком студентів і
    аспірантів УАД
Газета "Поліграфіст"
Видання видавництва

Домашня сторінка Поліграфічний коледж Заочний факультет Корисні лінки Контакти

Газета "Поліграфіст"

Posted on Mon 31 Aug 2009 by Kucher_Oleg (1795 reads)

Газета "Поліграфіст"

Архів видання:

«Поліграфіст» – щомісячна україномовна газета колективу Української академії друкарства, який і є її засновником. Заснована у 1950 році, розповсюджується безкоштовно.

Тоді це був «Радянський поліграфіст» – орган ректорату, партійного комітету, комсомольської організації, профспілкової організації УПІ ім. І. Федорова. Секретар парткому чи його заступник з ідеології не раз вимагав, щоб приносили йому матеріали для цензурування, хоча вони це так не називали. Казали – для ознайомлення. Були дуже неприємні щодо цього ситуації.

Газету видавали раз на тиждень. Це був один двобічно задрукований аркуш формату А3, звичайно ж чорно-білий, про кольорове видання ніхто навіть і не думав. Постійним інструментом був рядкомір, яким нині вже не користуються. А тоді доводилося вручну малювати колонки, прямокутниками позначати місця для ілюстрацій, і важливим було дуже добре вирахувати кількість рядків. Що й казати, сучасні можливості верстки просто фантастичні порівняно з процесами 80-х років. Для тиражування використовували високий друк, складання здійснювали на лінотипі. Якщо треба було щось виправити у верстці, потрібно було ставати біля форми, шилом діставати рядок і вставляти новий. Як наслідок – руки по лікоть у друкарській фарбі.

Хоч ця газета і студентська, але, як і всі засоби масової інформації того часу, вона була занадто заідеологізована. Тоді існувала абсолютна цензура. Студентське життя висвітлювали з «правильної» точки зору комуністичної партійності. Здебільшого видавали «заполітизовану агітку». Газету друкували високим способом друку в нашій друкарні: чорно-білий відбиток на жовтому газетному папері; растрові ілюстрації мали лініатуру 24 лінії на сантиметр. Траплялися пов’язані з цим курйозні випадки. Фотографія тоді була традиційна, не дуже досконала, з можливостями цифрової фотографії й не порівняти! Річ у тім, що відбувалася ретуш, досить груба, і тому деякі студенти на відбитках себе або не впізнавали, або впізнавали по одязі. І це дуже веселило усіх…

Посада редактора була єдиною. Редактор газети – основний кореспондент, «машиністка», автор багатьох матеріалів, звичайно ж, редактор, коректор. Макетування – теж одне із завдань редактора, власне з ознайомлення із рядкоміром і починалося самонавчання. А деколи доводилося братися і до верстки. Смішно, але і транспортування накладу теж входило в обов’язки редактора. Готували газету на Підголоско, друкували, звичайно на Личаківській, а далі – на велосипед і по корпусах.

Першу газету офсетом видали в 90-му році до дня відкритих дверей. Складання було виконане в УНДІППі ім. Т. Шевченка, і там же виготовлено на папері вивід, з якого пізніше розклеювали макети, розмалювали лінійки, а уже з цього робили фотоформи, які й використовували.

Навколо світ перетворювався, старому життю доля наврочила канути в Лету – паростки соборного, нового жваво і впевнено рвались до світла, до життя. І наша газета (навіть зовнішні зміни відбулись і тут – колектив тоді ще Поліграфічного інституту проголосував на загальних зборах замінити назву «Радянський поліграфіст» на «Поліграфіст», потім у малюнок логотипу ввійшов тризуб), намагаючись дотримуватись кращих традицій української журналістики, фіксувала нове, розповідала про актуальне, тривожилась про наболіле.

Рубрики і тематика газетних публікацій стосувалась передусім студентського життя, звичайно – після головних подій в нашій державі. Так, у двоколірному, синьожовтому, вирішенні, з великим українським прапором вийшла газета, присвячена голосуванню на Всеукраїнському референдумі про незалежнсть України. Навіть зразок відповіді на бюлетені з перекресленим «НІ», а з чітко окресленим «ТАК» надрукували тоді.

Редактор повинен був не тільки зібрати або написати матеріал, а й надрукувати його на друкарській (часто неелектричній – бо вимикали світло) машинці, обчислити весь обсяг у друкованих знаках для макетування, сфотографувати актуальні події або дістати потрібні знімки, замовити за ними кліше, зробити макет газети олівцем. В роботі редактора газети було чотири головних етапи: запланувати тематику та зібрати матеріал; оформити його в редакції; прочитавши коректуру, підписати до друку; і, нарешті, – розповсюдити по деканатах та кафедрах.

До формування статей і заміток «Поліграфіста» охоче долучалась студентська молодь, приносили в редакцію свою публіцистику і викладачі нашого вишу, активно співпрацювали з редактором газети допомагаючи цікавими ідеями та слушними пропозиціями. Про успіхи академії та надії на краще писали більше, але було тоді досить багато критичного матеріалу, особливо стосовно студентського життя в гуртожитках, культури поведінки.

Новітні технології полегшили, та що там – цілком змінили підготовку газетного номера, але й специфіка роботи редактора над періодичним виданням зазнала також суттєвих змін. До прикладу, чи замислюємось ми, що колишні три нормативні коректури збільшені сьогодні до невизначеної межі? Можна правити текст під час редагування, під час коректурних виправлень, правити… правити… правити…

Перші номери газети ( за січень, лютий, березень 2000р.) створювались фантастично з огляду на технічне забезпечення. У розпорядженні редакції був єдиний старенький комп’ютер, який належав навчальній частині. Також з великою вдячністю потрібно згадувати А. Судина, головного редактора «Палітри друку», який дозволив користуватися сканером і позичав для перших номерів переносний записуючий пристрій ZIP, на дискеті якого можна було записати до 100 МВ інформації. І тільки після третього номера редакція отримала сканер, записуючий CD пристрій і лазерний принтер. Це вже була подія! Адже можна було здійснити весь комплекс додрукарської підготовки видання і з готовими Post Script файлами виходити на фотовивід. У ті непрості часи змін та оновлення «Поліграфіста» виконати поставлене перед часописом завдання можна було лише завдяки фантастичній працьовитості та згуртованості невеличкого колективу: О. Куза – редактор, М. Назаркевич – макетування та верстання, технічним забезпеченням, збором ілюстрацій, виведенням фотоплівок, контактуванням з друкарнею займався О. Шевчук.

За стільки часу було змінено формат, дизайн, кількість постійних рубрик, спосіб підготовки видання, газета стала значно більшою за обсягом, кольоровою, змінилась періодичність видавання (її видають раз на місяць, а не раз на тиждень, як це було раніше), поліпшилось поліграфічне виконання, зріс професійний рівень статей. І за усім цим – величезна праця колективу, який творив та змінював наше видання.

Дуже багато студентів хотіли б, щоб «Поліграфіст» був розважальним виданням. Студентська газета взагалі повинна бути цікавою. Це не значить, що має бути цілком розважальне видання. Та й взагалі кожна стаття мусить мати якусь інтригу, тобто треба добре продумувати заголовки, щоб у них була загадка, адже є студенти, які читають тільки заголовки, а на статті вже не мають часу. А якщо назва зацікавить, то вони обов’язково прочитають весь матеріал. Без усякого сумніву, розважальна рубрика повинна бути, але не примітивна. Студентський гумор – надзвичайно глибокий і філософський. Наприклад, якщо студенти оцінять викладача, давши йому якесь прізвисько, це, як правило, дуже влучно і надовго.

Газета, як багато-хто стверджує, стала кращою, сучаснішою, цікавішою. І, здається, популярнішою! Бо, коли кілька років тому потрібно було випрошувати матеріали до газети, то тепер наші викладачі і студенти несуть їх у редакцію самі: написати у «Поліграфіст» – тепер популярно.

Сьогодні у виданні є рубрики, в яких описано наукову роботу викладачів та студентів, їхні здобутки у різних галузях, про які вони розповідають на різноманітних конференціях, форумах, зустрічах («Наукова робота», «Наукова конференція», «Студентська наукова робота»). Про співпрацю академії з іншими закордонними вищими закладами освіти можна дізнатися зі статей рубрики «Міжнародна співпраця». Участь академії у найбільших виставках описана у «Виставковій діяльності», «Інтерв’ю».

Інформацію про презентації книг (художніх, наукових, науково-популярних), зустрічі з авторами, студентські та викладацькі дорожні нотатки з цікавих подорожей можна дізнатися у рубриках «Книгознавці презентують», «Презентація», «Нотатки». Багато нового можна дізнатися у статтях рубрик «Цікаво знати», «Відкрита лекція», «Події», «Інтерв’ю», «Релігійні свята». Також традиційно вітають ювілярів-працівників академії у «Ювілейній» рубриці.

Оскільки студенти – люди завжди творчі та цікаві, у академічній газеті їм присвячені рубрики «Студентське життя», «Студентська творчість», «Конкурс», «Виховна робота». Також зовсім недавно у газеті з’явилися нові рубрики «Краплина Божої роси», «Ті, що повертаються з забуття».

У «Поліграфісті» працюють журналісти, які описують різноманітні події, що відбулися в академії. Але окрім них також пишуть статті викладачі та студенти, які брали у всьому безпосередню участь. Редакція газети також видає спецвипуски, присвячені ювілеям кафедр та ювілярам академії.

Читають це періодичне видання працівники нашого вищого навчального закладу, студенти. Окрім того, ознайомлюватися із матеріалами мають можливість відвідувачі різноманітних виставок та форумів, оскільки її розповсюджують на таких заходах.

Газета відображає історію, а історію творять люди. Зараз, гортаючи сторінки старих газет, можна натрапити на багато публікацій про тодішніх студентів, які тепер є викладачами нашої академії, відомими науковцями (доцентами, професорами) та людьми, які вже багато-чого досягли у житті.

Контактний телефон: (032) 242-23-58

E-mail: poligrafist@uad.lviv.ua

Index :: Print :: E-mail

Пошук

Розширений пошук

Фотогалерея

230.jpg (2009/8/4)

Книги видавництва УАД

Газета "Поліграфіст"

Випуск №6 2010

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти

Вхід

Забули пароль?